Chabada

Сайти ресторанів часто починаються з декору й ховають три речі, заради яких гості насправді приходять: чи відкрито зараз, що в меню і як забронювати столик.

У Chabada були сильні фото страв, бару та зали зі склепінчастою стелею, але онлайн-бронювання ресторан ще не приймав. Тож сайт мав продати сам вечір, швидко відповісти на практичні запитання і все ж не втратити тих, хто хотів забронювати.

Для кого

Гості, які обирають місце на вечір чи вихідні, часто з телефона, порівнюючи кілька закладів одночасно.

Що їм потрібно насамперед

Години роботи й чи відкрито зараз, адреса, меню з цінами, а потім можливість забронювати.

Перший екран задає настрій одним рядком, “Les sens de la fête”, і пропонує одну дію: перейти до меню. Одразу під ним блок Infos Pratiques: формати обслуговування, години роботи й позначка «відкрито зараз». Гостю, який хоче перевірити години, не треба гортати галереї, щоб їх знайти.

Прев’ю меню складається з чотирьох фотокарток (закуски, основні страви, коктейлі, вино), і кожна веде до повного меню. Завершує сторінку форма зв’язку з мапою, а кнопка “Réserver” залишається в шапці на кожній сторінці.

Chabada

Меню має шість категорій, від закусок до міцних напоїв. Якби все було на одній довгій сторінці, коктейлі й вино опинилися б далеко внизу, тому меню поділене на вкладки за розділами, а поруч зі списком є фото страви дня.

Поле пошуку фільтрує страви під час введення. Воно допомагає гостю, який уже знає, чого хоче, назву страви чи інгредієнт, наприклад “canard” (качка), і не мусить гадати, в якій вкладці це шукати.

Ресторан ще не міг приймати бронювання онлайн. Замість того щоб прибрати кнопку “Réserver”, я зробила так, що вона веде до короткого листа очікування: ім’я, email, необов’язковий номер телефону і кількість гостей. Гість усе одно отримує відповідь на запитання «чи можна забронювати?», а ресторан бачить реальний попит.

Коли щось пішло не так

Форма перевіряє себе, коли гість натискає кнопку, а не поки він ще вводить дані. Кожну проблему пояснено простою французькою під полем, якого вона стосується, з прикладом очікуваного формату. Короткий підсумок угорі показує, скільки всього треба виправити, курсор переходить до першого такого поля, а все вже введене зберігається.

• Порожня форма: “Il manque 2 informations” (бракує двох даних), і обидва обов’язкові поля позначено.
• Помилка в email: “Cette adresse e-mail semble incomplète, par exemple : jean@exemple.com”.
• Закороткий номер телефону: перевіряється, лише якщо гість вирішив його вказати.
• Щойно поле позначено як помилкове, повідомлення оновлюється, поки гість його виправляє.

Підтвердження повторює email і кількість гостей, щоб помилку було легко помітити, і пояснює, що буде далі: лист, щойно відкриється бронювання.

Галерея — це проста сітка з двадцяти фото страв і зали: настрій передають самі знімки, тому макет лишається стриманим. У відгуках видно оцінку, привід візиту й те, наскільки свіжий кожен відгук. Сторінка контактів повторює мапу, форму та години роботи, тож відповідає на ті самі практичні запитання, що й головна.

Обмеження, що вплинули на дизайн

• Системи онлайн-бронювання ще немає, тому бронювання перетворилося на лист очікування.
• На фотозйомці не було десертів, тож на головній замість картки з десертами показано вино.
• Повнорозмірні фото залишаються в клієнта; сайт використовує стиснені копії приблизно по 100–250 КБ.

Що я перевірила б далі

Дизайн ще не тестували з гостями. Перше, що я перевірила б: як швидко людина з телефоном знаходить сьогоднішні години роботи, чи шукають страви через вкладки чи через пошук, і скільки записів у лист очікування не вдаються з першої спроби.