Zest

Рахувати калорії вручну — це знайти продукт, зважити, ввести. Це настільки довго, що люди кидають. А щойно день виходить за план, червоні цифри й «ви не впоралися» змушують їх кинути ще швидше.

У брифі було дві історії користувача. Обидві впираються в ті самі зусилля.

«Скільки калорій у цій страві чи продукті?»

Зараз відповідь вимагає пошуку, оцінки порції на око й трохи арифметики — для кожної позиції на тарілці.

«Знайди мені рецепт, який мені підходить».

Більшість добірок рецептів не враховує, що людина вже з’їла, тож «підходить» перетворюється на вгадування.

Якщо записати страву — це одне фото й одне підтвердження, а застосунок повідомляє факти без оцінок, люди записуватимуть більше своїх прийомів їжі й не кидатимуть після днів, що вийшли за план.

Якщо рецепти впорядковані за тим, що лишилося на сьогодні, і пояснюють, чому підходять, люди вибиратимуть рецепт, а не вгадуватимуть.

Це концепт. Тут нічого ще не розроблено й не перевірено з користувачами, тож кожне рішення нижче — ставка на цю гіпотезу, а не доведений результат.

Увесь сценарій — одне фото й один дотик. Людина наводить камеру на тарілку й вписує страву в кільце. Zest називає, що бачить, а потім оцінює кожну порцію. У результаті видно калорії, макроелементи й те, що ця страва означає для дня.

• Оцінки позначені «≈». Zest пише «≈ 60 г», а не «60 г», щоб ніхто не сприйняв припущення за вимірювання.
• Усе можна змінити. Кожен розпізнаний рядок відкривається дотиком, а порцію можна змінити до або після збереження.
• Без дотику нічого не записується. Фраза “Nothing is added to your day until you confirm it” (нічого не додається до дня, доки ви не підтвердите) стоїть одразу під списком розпізнаного.
• Контекст, а не оцінка. Результат каже “Breakfast is 41 % of today’s fat, 33 g of 80 g” (сніданок — 41 % денного жиру, 33 г із 80 г) і показує, де зараз день, без позначок «добре» чи «погано».

ШІ називає, що на тарілці, оцінює кожну порцію, рахує все відносно сьогоднішніх цілей і пропонує, що підійде далі. Контроль лишається за людиною.

Коли ШІ не впевнений, він так і каже. Якщо дві страви згори схожі, Zest питає “Is it one of these?” (це одна з цих?) і показує, наскільки впевнений: паста з песто — 82 %, паста з кабачком — 58 %. Людина вибирає одну або вводить назву сама.

Ask Zest

Вкладка Zest — це чат про їжу, який уже знає, як минає день. На “Can I still have pasta tonight?” (чи можна мені ще пасту ввечері?) він спершу відповідає фактом — “Yes, it fits your calories” (так, у калорії вкладається), — показує бюджет із доданою пастою і чесно називає компроміс: вуглеводів буде на 21 г більше за 260. Далі пропонує варіанти: запланувати пасту на вечерю, взяти пів порції або щось легше.

Екран Recipes відкривається добіркою “Dinners that fit what is left” (вечері під те, що лишилося): у запасі 540 ккал і 24 г білка, і кожен рецепт вкладається в обидві цілі. На кожній картці написано, скільки лишиться в запасі, наприклад “Leaves 60 kcal spare”, тож список упорядкований за днем, а не за популярністю.

Сторінка рецепта простими рядками пояснює “why this fits you” (чому це вам підходить): страва дає 480 ккал, на 60 менше, ніж лишилося; 38 г білка покривають 24 г, яких ще бракує. Вона називає й компроміс: жиру буде на 5 г більше за 80 г, а 100 г лосося замість 140 г утримають його в межах.

Саме на перевищенні плану більшість людей кидає, тож тут тон важить найбільше. Коли день виходить за ціль, Today каже “Here’s where today landed” (ось чим завершився день): на 120 ккал більше за 2 400, на 5 % понад план. Примітка: “Dinner went 120 kcal past plan, 5 %. Tomorrow starts fresh at 2,400.” (вечеря вийшла на 120 ккал понад план, 5 %; завтра все з нуля — 2 400). Жодного червоного попередження, жодного «не впоралися».

Екран History працює так само. Календар показує смужку для кожного дня, її довжина — частка від 2 400 ккал, а маленький «+» позначає день, що вийшов за план. Він фіксує, що сталося, і не дає оцінок.

Кожен екран зібраний із компонентів, а кожен колір, розмір, відступ, радіус, обведення, розмиття й налаштування шрифту беруться зі змінних. Токени розкладені на три колекції: Primitives містять сирі значення й приховані; Zest · Natural надає їм сенсу (ground, bloom, ink, action, macro, surface, space, radius тощо); Typography містить гарнітуру, накреслення, розміри, інтерліньяж і трекінг.

Інтерактивні компоненти мають стани як варіанти: звичайний, натиснутий і неактивний, а також вибраний чи завантаження там, де вони потрібні. Вони налаштовані як інтерактивні компоненти, тож прототип натискається й перемикається, як справжній застосунок.

Деякі стани втілюють правила продукту. Картка бюджету має чотири стани — від порожнього дня до дня понад план, — і перевищення показане як “+120 kcal over” у тому самому спокійному стилі. Об’єктив камери теж має чотири стани: кадрування, розпізнавання, невпевненість і мало світла.

Zest не запущено, тож жодних цифр для звіту немає. Це метрики, за якими оцінювали б продукт.

Головна метрика

Частка прийомів їжі людини, записаних за активний день, на 4-му тижні.

Допоміжні

Медіанний час від відкриття камери до підтвердженого запису. Кількість виправлень на один записаний прийом їжі — вона має зменшуватися, поки Zest вчиться оцінювати порції. Чи записують люди їжу в дні після перевищення бюджету. Кількість запланованих рецептів на тиждень.

Дизайн ще не тестували з користувачами. Перші перевірки, які я провела б, прямо стосуються гіпотези:

• Чи справді одне фото швидше? Заміряти, скільки часу люди витрачають на запис тих самих страв через фото і через ручний пошук, і порахувати, як часто їм доводиться виправляти оцінку.
• Чи допомагає відмова від оцінок не кидати записи? Показати день понад план із червоним «не впоралися» і без нього та спитати, чи записали б вони наступну страву.
• Чи змінюють вибір пояснення «чому підходить»? Попросити людей вибрати вечерю з упорядкованого списку з поясненнями і без них і подивитися, чи вибирають вони швидше й чи лишаються при своєму виборі.